Лекція 2. Зовнішня політика Української Держави (квітень – грудень 1918 р.)

1. Становлення Української Держави та історія розбудови дипломатичного відомства.
2. Зовнішньополітичні пріоритети гетьмана Павла Скоропадського. Відносини Української Держави з Четвертним союзом та Антантою.
3. Територіальні проблеми та шляхи їх вирішення.

Мета: проаналізувати основні завдання та результати зовнішньої політики Української Держави.
Завдання: розкрити структуру Міністерства закордонних справ Української Держави, його методи та напрями діяльності; визначити досягнення та прорахунки українських дипломатів в добу Гетьманату.

Основні елементи теми. Після державного перевороту у квітні 1918 р. до влади прийшов генерал Павло Скоропадський. Розглядаючи обставини зміни влади, розкриваємо перше питання: процес становлення органів новоствореної держави, зокрема історію розбудови, структуру, функціональні обов’язки дипломатичного відомства, результати роботи посольств і консульств Української Держави у зарубіжних країнах.

У другому питанні визначимо мету, завдання, пріоритети зовнішньої політики гетьмана, проаналізуємо результати діяльності Української Держави у відносинах із країнами-членами Четвертного союзу та Антанти.

У третьому питанні з’ясуємо зміст територіальних претензій до Української Держави, пояснимо проблеми об’єднання українських земель у складі єдиної держави та принцип іредентизму щодо Холмщини, Підляшшя, Бессарабії, Буковини, Закарпаття, Криму.

У висновках узагальнимо матеріал щодо зовнішньополітичної діяльності Української Держави, окреслимо здобутки та прорахунки українського дипломатичного відомства, визначимо можливі перспективи новоствореної держави з огляду на тогочасну міжнародну ситуацію.

Персоналії: Георгій Афанасьєв, Микола Василенко, Сергій Гербель, Георг фон Гертлінг, Вільгельм II Гогенцоллерн, Всеволод Голубович, Владислав Дащкевич-Горбацький, Борис Донський, Дмитро Дорошенко, Герман Еміль фон Ейхорн, Іон Інкулець, Гюнтер фон Кірхбах, Іван Коростовець, Петро Краснов, Федір Лизогуб, В’ячеслав Липинський, Микола Любинський, Дмитро Мануїльський, Жан Міллер, Християн Раковський, Микола Рябовол, Олександр Севрюк, Павло Скоропадський, Антон Слуцький, Сулейман (Матвій) Сулькевич, Ян Токаржевський-Карашевич, Йоганн Форгач, Олександр Цвікевич, Олександр Черячукін, Пилип Альфонс Мумм фон Шварценштайн, Іван Шишманов, Федір (Теодор) Штейнгель, Андрій Яковлєв.

Основні поняття і терміни: агреман, акредитування, вірчі грамоти, інтервенція, інтерновані громадяни, іредентизм, прелімінарна угода, ратифікація, репатріація, федералізм.

Поділитися:
Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии закрыты