Методичні рекомендації та вимоги до оформлення індивідуальних завдань

Індивідуальне завдання – це студентська наукова робота, мета виконання якої полягає у поглибленні знань студента з окремої важливої проблеми курсу «Зовнішня політика України», формуванні навичок найпростіших форм наукового дослідження в галузі суспільних наук та міжнародних відносин.
Індивідуальне завдання являє собою творче дослідження, виконане у формі аналітичного або реферативного огляду (відповідно до навчального плану дисципліни). Реферат (реферативний огляд) – це стислий виклад сутності проблеми у сфері зовнішньої політики України з відповідними узагальнюючими висновками без критичної оцінки джерел; аналітичний огляд – це виклад проблеми в сфері зовнішньої політики України з критичною аргументованою оцінкою змісту та виявленням тенденції розвитку досліджуваної проблеми, з наявністю обґрунтованих рекомендацій та узагальнюючих висновків.

Обирати тему слід, як правило, дискусійну або недостатньо вивчену в навчальному курсі «Зовнішня політика України». Методичну допомогу щодо написання роботи студент може отримати на консультації викладача (пошук літератури, складання змісту роботи та ін.).
Індивідуальне завдання має бути представлене викладачеві на оцінку у встановлений термін: до 1 листопада, якщо дисципліна вивчається у першому семестрі, або до 1 травня, якщо – у другому семестрі. Виконання індивідуального завдання складається з чотирьох етапів: вибір теми дослідження; збір матеріалу; написання та оформлення тексту дослідження; захист роботи.

Перший етап. На початку семестру студент обирає тему індивідуального завдання та узгоджує її з викладачем.

Другий етап. Студент самостійно знаходить необхідні джерела та літературу (довідниково-бібліографічний відділ Наукової бібліотеки ДНУ, Інтернет та ін.), опрацьовує наукові праці, публікації з обраної теми та матеріали Інтернету, складає схеми, таблиці, графіки та ін.

Третій етап. Студент узагальнює зібраний матеріал, компонує його відповідно до плану роботи та пише основний текст. Бажано також розкрити такі елементи теми:
– якщо досліджуєте двосторонні відносини:
1) зробіть короткий опис держави, з якою Україна співпрацює – географічне положення, її роль на міжнародній арені, особливість економічного, політичного чи культурного розвитку. З’ясуйте взаємовигоду двосторонніх відносин держав;
2) складіть хронологію співробітництва та проаналізуйте спрівпрацю держав: виділіть періоди двосторонньої співпраці, вкажіть на здобутки та прорахунки кожного етапу, коротко охарактеризувати їх;
3) опишіть перспективи подальшого міжнародного співробітництва.
– якщо досліджуєте співпрацю України з міжнародною організацією:
1) конспективно розкрийте історію створення, структуру, цілі та завдання міжнародного утворення;
2) розгляньте історію вступу в організацію (або початок налагодження зовнішніх відносин), хронологію співробітництва та аналіз зовнішньополітичних відносин; виділіть періоди двосторонньої співпраці, визначте досягнення та помилки кожного етапу, зазначити їх характерні риси;
3) визначте перспективи подальшого міжнародного співробітництва.
Робота має бути творчою, із залученням широкого кола літератури (якісна компіляція!), а не простим переписуванням тексту з одного-двох джерел. Студент повинен продемонструвати вміння підбирати матеріал, аналізувати його, робити висновки та узагальнення. Невиконання даних вимог призводить до зниження оцінки:
— індивідуальне завдання студента складається з двох частин: 1) текстова частина з обраної теми курсу «Зовнішня політика України»; 2) невелика слайд-презентація, яка наочно уточнює, пояснює та доповнює текст;
— текстову частину виконують тільки у програмі Word (файли мають розширення .doc або .docx); презентацію – тільки у програмі PowerPoint (файли мають розширення .рpt або .рptx). Роботи, виконані в інших форматах, не оцінюють;
— презентація може містити фото, портрети, карти, схеми, плани, тези дослідження, але за умови, що ці матеріали пов’язані з темою індивідуального завдання та оформлені відповідно до стандартів (правила оформлення, за необхідністю, слід уточнити на консультації у викладача);
— робота може бути написана російською або українською мовою;
— індивідуальне завдання, виконане без посилань і з використанням сумнівних матеріалів (наприклад, реферат з Інтернету), не оцінюють і не повертають на доопрацювання;
— завершена робота має бути передана викладачеві на дисках СD або DVD (на флешках не здавати!) або надіслана Інтернетом на електронну пошту – chepoorko@ukr.net . Роботи, які надійшли викладачеві на перевірку після зазначеного терміну, не перевіряють. Текстову частину роздруковують й здають на кафедру української історії та етнополітики (корпус 1, ауд. 601), презентацію не роздруковувати;
— тему можна змінити, попередньо узгодивши це з викладачем. У разі необхідності звертатися за консультацією до викладача;
— текстова частина вступу індивідуального завдання має містити актуальність теми, мету та завдання. Обовязковими також є висновки (1 – 2 сторінки), де потрібно узагальнити основні положення дослідження;
— обсяг текстової частини індивідуального завдання – не менше 10 сторінок (аркуш формату А4) друкованого тексту (без допоміжних матеріалів: титульної сторінки, змісту, списку використаної літератури). Текст друкують через 1,5 інтервалу (14-й кегль, шрифт Times New Roman). Передбачено такі розміри полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 20 мм, праве – 10 або 20 мм. Нумерацію сторінок роботи починають з титульного аркуша, номери сторінок проставляють, починаючи з другої сторінки (вгорі або внизу).
— будь-яку цитату підтверджують посиланням на джерело інформації. У таких примітках зазначають номер джерела інформації, присвоєний йому в списку використаної літератури, а також сторінку з цитатою. Зразок оформлення бібліографічного посилання: [1, c. 73], де «1» – номер наукової праці в списку використаної літератури, «с. 73» – сторінка, на якій знаходиться цитата.
— список використаної літератури наводять наприкінці роботи. Бажано, щоб список літератури містив не менше 10 позицій (реально опрацьованих) і був оформлений відповідно до стандарту. Можна послуговуватись інформаційними ресурсами Інтернету з посиланнями на відповідні сайти та літературу. Заборонено використовувати готові курсові роботи чи реферати, розміщені на відповідних сайтах Інтернету. У списку використаної літератури вказують нормативно-правові акти, монографії, матеріали періодичної преси, з яких брали інформацію для роботи. Усі вони мають бути розташовані в алфавітному порядку. У процесі оформлення списку використаної літератури слід указувати автора, назву книги (статті), укладача або упорядника, місто видання, назву видавництва, загальну кількість сторінок у книзі (для статей обов’язково зазначати сторінки, на яких уміщено статтю).

Приклади оформлення списку використаної літератури:

Посилання на книгу:

Борщевський, В. Україна і Польща в умовах розширеного ЄС: економічна оптимізація та глобальне партнерство [Текст]: монографія / В. Борщевський. – Л.: Аверс, 2009. – 244 с.
Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991 – 2003) [Текст] / Ред. С. Віднянський. – К.: Генеза, 2004. – 616 с.
Заблоцька, Л. Політико-правові аспекти діяльності Ради Європи [Текст]: навч. посіб. для вузів / Л. Заблоцька, А. Федорова, Т. Шинкаренко. – К.: Фенікс, 2007. – 224 с.

Посилання на статтю в журналі:

Кулінич, М. Сонце в Україну йде з далекого Сходу: українсько-японські відносини [Текст] / М. Кулініч // Зовнішні справи. – 2009. – № 8-9. – С. 20 – 23.

Посилання на статтю в газеті:

Кулеба, Д. Країна зовнішньої політики [Текст] / Д. Кулеба // Дзеркало тижня. – 2013. – № 12. – 4 квітня. – С. 4.

Посилання на статтю у збірнику наукових робіт:

Лісничук, О. Росія і Україна дві альтернативні моделі новітніх пострадянських трансформацій [Текст] / О. Лісничук // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса.: Зб. наук. праць. – К. – 2007. – Вип. 33. – С. 339 – 347.

Посилання на статтю в енциклопедії:

Римаренко, Ю. Великодержавність [Текст] / Ю. Римаренко // Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.: Генеза, 1996. – С. 666 – 667.

Посилання на законодавчий документ:

Конституція України [Текст]. – К.: Одіссей, 2010. – 56 с.
Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. № 2411-VI [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – С. 14 – 28.

Посилання на матеріал з Інтернету:

Офіційний сайт Посольства України в Республіці Румунія [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.mfa.gov.ua/romania (переглянуто 22.09. 2013 р.). – Заголовок з екрана.
Соколов, В. Україна – Франція: соціально-політичні, економічні та культурно-освітні відносини (Частина І) [Електронний документ] // Режим доступу: www.viche.info/journal/1742/ (переглянуто 02.10. 2013 р.). – Заголовок з екрана.

знімають бали за плагіат (відсутність посилань або спроба видати роботу з Інтернету за власну). У цьому випадку робота оцінюється на нуль (0) балів.

Четвертий етап. Під час усного виступу коротко повідомте про сутність теми та зверніть максимальну увагу на аргументацію, доказову частину (бажано на конкретних прикладах).
Форма виступу може (як правило, так і буває) не збігатися з текстом творчої роботи, оскільки текст написаний відповідно до наукового подання матеріалу, а виступ – це мистецтво ораторське. Виступ може бути різним:
1) інформаційний – доповідь-монологу (як лекція, наукове повідомлення);
2) переконуючий – звичайна оглядова презентація, на основі якої доповідач намагається сформувати у слухачів певні уявлення щодо обраної теми;
3) нестандартний – у формі уявного виступу представників МЗС України (або іноземних дипломатів) щодо переваг активної зовнішньополітичної діяльності двох країн та про подальші перспективи або діалогу (диспуту) двох учасників (типу бесіди міжнародників-політологів) тощо.

Виголошувати промову можна за відповідними записами (повний текст доповіді або основні тези). Максимальний час виступу – 20 хв. Студент має окреслити актуальність проблеми, розкрити тему навівши основні факти про зовнішньополітичне співробітництво та його перспективи, підбити висновки.
За необхідності (бажано) продемонструвати презентацію на слайдах з врахуванням того, що промова і зображення взаємодоповняльні. У презентаціях має бути мінімум тексту – лише тези. Краще під час перегляду пояснити ту чи іншу схему, таблицю, карту чи фото слайда. Кількість слайдів – до 20 (один слайд на хвилину). Презентація не може бути окремо від доповіді. Ви пропонуєте інформацію, а слайди ілюструють, доповнюють ваші тези.
Після виступу студент має бути готовим до обговорення наукової проблеми. Відповідати потрібно на питання за темою, намагаючись відстояти власну думку на виголошену проблему. Регламент цієї частини роботи – 20 хв.
Готуючись до виступу, врахуйте критерії оцінювання доповіді. За виступ та відповідь на питання учасники можуть отримати до 20 балів. Сама індивідуальна робота (текст та презентація) оцінюють в 20 балів. Кожен студент може одержати додатковий бал за поставлене запитання, що викликає дискусію або жваве обговорення. Наприкінці аудиторного заняття викладач підводить підсумки й виставляє оцінки за активну участь на занятті.

Поділитися:
Закладка Постоянная ссылка.

Комментарии закрыты