Тема 8. Особливості розвитку української культури в ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Місто, в якому було відкрито університет у 1860-х рр.:

Рік відкриття університету в Харкові:

Рік ліквідації Києво-Могилянської академії:

Назва праці, автором якої був Дмитро Бантиш-Каменський:

Напрям українського мистецтва першої половини ХІХ ст., для якого характерні наступні риси: «Відображав розчарування в ідеалах Просвітництва, результатах Французької революції кінця ХVІІІ ст.; намагався протиставити практицизму тогочасної дійсності та усуненню відмінностей між людьми прагнення до безмежної свободи; стверджував неповторність людської особистості, самоцінність її духовного життя; охопив усі сфери тогочасного духовного життя, але не став універсальним стилем»:

Рік відкриття гімназії вищих наук у Ніжині:

Перший ректор Київського університету, який було створено у 1834 р.:

Рік відкриття університету в Києві:

Український письменник, вчений, перекладач, поет, байкар, з 1841 р. по 1849 р. – ректор Імператорського Харківського університету:

Український математик ХІХ ст., фахівець з аналітичної механіки, математичної фізики, гідромеханіки та балістики, праці якого вирізнялися оригінальністю рішення, глибиною думки:

Талановитий український вчений-математик ХІХ ст., який був почесним членом Російської, Туринської, Римської, Французької, Американської Академій Наук; в 2001 р. ЮНЕСКО внесло його прізвище до переліку видатних математиків світу:

Впізнайте особу за фактами його біографії: «Український вчений та громадський діяч, ініціатор створення Міністерства народної освіти та мережі метереологічних станцій Російської імперії, засновник Харківського університету, автор проектів реформування державного устрою та сільського господарства»:

Український вчений-енциклопедист, історик, філолог, ботанік, етнограф, перший ректор університету Св. Володимира (м. Київ):

Рік, коли було прийнято Валуєвський циркуляр щодо заборони друку українською мовою релігійних та навчальних праць:

Український історик, ідеолог «хлопоманства»:

Місто України, де у XIX ст. було створено Новоросійський університет:

Визначення терміну «хлопоманство»:

Винахід, проект якого створив народник М. Кибальчич наприкінці ХІХ ст.:

Рік видання Ємського указу:

Рік створення Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові:

Місто, в якому у 1875 р. було відкрито університет:

Політичний діяч і науковець, який очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка у 1897 – 1913 рр.:

Українська мовно-літературна та суспільно-політична течія Галичини, Буковини й Закарпаття другої половини ХІХ ст., представники якої заперечували існування окремої української нації, ігнорували українську мову, відстоювали ідею приєднання західноукраїнських земель до Російської імперії:

Рік реорганізації Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Наукове товариство ім. Т. Шевченка:

Історичне значення діяльності Юрія Федьковича:

Прізвища «буковинської трійці» – зачинателів української літератури на Буковині:

Суспільно-політична течія західноукраїнської інтелігенції, що виникла в 1860-х рр. у Галичині, прихильники якої відстоювали ідею єдності усіх українських земель в єдину державу, розвитку єдиної української мови:

Рік заснування Чернівецького університету:

Рік заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта»:

Суспільно-політична течія Західної України, що сформувалась у 1860-х рр. і представники якої намагалися піднести освіту серед населення, були засновниками товариств «Просвіта», «Літературне товариство ім. Т. Шевченка»:

Український фізик та електротехнік, який перший дослідив «холодне світло» («неонове»), збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію на постійному струмі:

Український фізик та електротехнік, який сконструював трубку, що випромінює Х-промені (прообраз сучасних рентгенівських апаратів) і створив перший знімок повного людського скелету.

Місто, в якому було створене у 1868 р.  культурно-просвітницьке товариство «Просвіта»:

Представники руху, що розпочав свою діяльність на Галичині в 1870-х рр. об’єднавши національну та соціальну боротьбу за визволення українського народу:

Історичний діяч, зображений на світлині:

Український поет, перекладач, науковець, політичний діяч, доктор філософії, письменник друкована спадщина якого нароховує більше 50 томів, номінант Нобелівської премії з літератури, співзасновник та перший голова Русько-української радикальної партії:

Масонська ложа, в якій найвиразніше проявилася українська національно-визвольна спрямованість:

Місто, де в 1817 р. була організована масонська ложа «Понт Евксинський»:

Керівник Кирило-Мефодіївського братства:

Прізвище студента, донос якого став причиною арешту членів Кирило-Мефодіївського братства:

Місто, в якому діяло Кирило-Мефодіївське братство:

Програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства:

Програмна ідея, яка не була властива Кирило-Мефодіївському товариству:

Програмна ідея, яка не була властива Кирило-Мефодіївському товариству:

Регіон, який вважався колискою українського культурного відродження на початку ХІХ ст.: