Тема 15. Історія та культура українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ ст. – у першій половині ХІХ ст.

Австрійські монархи, за правління яких в західноукраїнських землях наприкінці ХVІІІ ст. була обмежена влада поміщиків над селянами:

Адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялося Королівство Галіції та Лодомерії в першій половині ХІХ ст.:

Рік холерного бунту селян у Закарпатті:

Рік видання альманаху «Русалка Дністрова»:

Монопольне право поміщиків західноукраїнських земель виробляти та примусово продавати горілку власним селянам, що по суті було їх споюванням з метою вилучення фінансових заощаджень:

Ватажок селянського повстання 1843 – 1844 рр. на Буковині:

Представницький орган українців Галичини, який було створено 2 травня 1848 р.:

Наслідки «весни народів» для Західної України:

Документ, яким громадське або політичне об’єднання повідомляє населення та органи влади про свої програмні положення, вимоги чи пропозиції:

Умова, яка була властива Слов’янському з’їзду проведеному в Празі у 1848 р.:

1) загальноімперський рейхстаг має вирішити умови поділу Галичини на польську та русинську провінції;
2) загальноімперська конституція має гарантувати національну і політичну рівноправність.

Рік звільнення від панщини селян Буковини:

Місто, в якому видавалася перша українськомовна газета «Зоря Галицька»:

Імператор Австрійської імперії, який остаточно скасував кріпацтво на західноукраїнських землях:

Період правління імператора Йосипа ІІ:

Роки правління імператриці Марії-Терезії:

Регіон, який відповідно Константинопольському трактату (конвенції) 1775 р. офіційно відійшов до Австрійської імперії:

Розмір панщини, який було встановлено в Західній Україні під час аграрної реформи 1780-х рр.:

Адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялося Закарпаття перебуваючи у складі Братиславського намісництва Угорського королівства Австрійської імперії:

Історичний діяч, який не входив до складу гуртка «Руська Трійця»:

В історичних працях «весною народів» називають:

Рік звільнення селян Галичини від панщини:

Газета, яка започаткувала вихід українськомовної преси та видавалася на кошти ставропігійського інституту й греко-католицького духовенства, згодом була друкованим органом Головної руської ради:

Період друку першої україномовної газети «Зоря Галицька»:

Рік звільнення селян Закарпаття від панщини:

Місто, в якому діяв просвітницький гурток «Руська трійця»:

Період діяльності просвітницького гуртка «Руська Трійця»:

Рік відновлення діяльності Львівського університету на місці закритої єзуїтської академії:

Рік створення в м. Перемишль патріотично налаштованими уніатськими священниками освітньої організації «Клерикальне товариство»:

Засновники національного відродження на Закарпатті:

Греко-католицький священник Закарпаття, письменник, педагог і культурний діяч, який протестував проти мадяризації мешканців краю, виступав за використання народної мови в освіті та релігії:

Греко-католицький священник Закарпаття, про якого Іван Франко казав «людина, без сумніву, доброї волі і не малих здібностей, хоч і заплутана у мовні та політичні доктрини» за його популяризацію української і російської культур та водночас москвофільські погляди:

Перший просвітницький з’їзд західноукраїнських діячів науки та культури, на якому було схвалено єдину граматику української мови та вирішено заснувати наукове товариство «Галицько-Руську Матицю»:

Рік проведення у Львові Собору руських учених:

Організація, яка видавала дешеві книжки українською мовою, проводила просвітницьку та видавничу діяльність, розвивала шкільництво на Західній Україні:

Перший керівник «Галицько-Руської Матиці» – організації, яка проводила просвітницьку та видавничу діяльність, розвивала шкільництво на Західній Україні:

Керівник кафедри української мови та літератури Львівського університету, яку відкрили під час революції 1848 р.:

Історичний діяч, зображений на світлині:

Період діяльності Головної руської ради:

Депутат парламенту Австрійської імперії, який закликав надати політичну автономію Буковині та приєднати її до Галичини, вимагав скасувати кріпацтво та передати селянам землю без викупу, організував повстання буковинських селян 1848 – 1849 рр.:

Рік та автор першого в українській літературі перекладу «Слова о полку Ігоревім»: