Тема 17. Історія та культура українських земель у складі Австро-Угорської імперії у другій половині ХІХ ст.

Місто, в якому було створене у 1868 р.  культурно-просвітницьке товариство «Просвіта»:

Політична організація, яку москвофіли створили у 1870 р. вважаючи наступницею Головної руської ради 1848 р. і єдиним представником підавстрійських українців:

Рік створення Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові:

Місто, в якому у 1875 р. було відкрито університет:

Політичний діяч і науковець, який очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка у 1897 – 1913 рр.:

Назва угоди між народовцями та представниками галицької краєвої адміністрації щодо «мирного і приязного сожиття всіх народів і класів»:

Піонер кооперативного руху на Західній Україні, який вивчивши досвід швейцарських кооперативів, згодом створив споживчий кооператив «Народна торгівля»:

Українська мовно-літературна та суспільно-політична течія Галичини, Буковини й Закарпаття другої половини ХІХ ст., представники якої заперечували існування окремої української нації, ігнорували українську мову, відстоювали ідею приєднання західноукраїнських земель до Російської імперії:

Рік реорганізації Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Наукове товариство ім. Т. Шевченка:

Автор твору «Україна irredenta»:

Рік виникнення в Австро-Угорській імперії Української національно-демократичної партії (УНДП):

Історичне значення діяльності Юрія Федьковича:

Прізвища «буковинської трійці» – зачинателів української літератури на Буковині:

Період «нової ери» між народовцями та польсько-австрійською адміністрацією Галичини:

Суспільно-політична течія західноукраїнської інтелігенції, що виникла в 1860-х рр. у Галичині, прихильники якої відстоювали ідею єдності усіх українських земель в єдину державу, розвитку єдиної української мови:

Рік створення в Австро-Угорській імперії Русько-української радикальної партії:

Рік заснування Чернівецького університету:

Український галицький композитор, автор хорових, вокально-інструментальних творів, а також музики до українського гімну «Ще не вмерла України …»:

Український композитор і диригент, автор симфоній та хорових творів, серед яких – «Жовняр», «Пісня до місяця», «Заповіт», автор музики до гімну «Ще не вмерла України …»:

Рік заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта»:

Співачка, яка у 1893 р. дебютувала на сцені Львівської опери, а згодом виступала в усіх великих операх Європи та Америки:

Рік і місто заснування першого українського професійного театру Західної України:

Перший керівник товариства «Просвіта», яка була створена в Західній Україні:

Суспільно-політична течія Західної України, що сформувалась у 1860-х рр. і представники якої намагалися піднести освіту серед населення, були засновниками товариств «Просвіта», «Літературне товариство ім. Т. Шевченка»:

Український фізик та електротехнік, який перший дослідив «холодне світло» («неонове»), збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію на постійному струмі:

Український фізик та електротехнік, який сконструював трубку, що випромінює Х-промені (прообраз сучасних рентгенівських апаратів) і створив перший знімок повного людського скелету.

Рік створення в Австро-Угорській імперії Української соціал-демократичної партії (УСДП):

Представники руху, що розпочав свою діяльність на Галичині в 1870-х рр. об’єднавши національну та соціальну боротьбу за визволення українського народу:

Праця соціал-демократа Юліана Бачинського, в якій було обґрунтовано ідею створення українцями незалежної держави:

Масовий виїзд українців другої половини ХІХ ст. в інший регіон власної держави чи за її межі, викликаний зубожінням, малоземеллям, нерозвиненою промисловістю та демографічним вибухом:

Організація громадян, об’єднаних спільним світоглядом та прагненням досягнути конкретні політичні цілі, захистити спільні інтереси використовуючи при цьому прийнятні для них методи діяльності:

Історичний діяч, зображений на світлині:

Особи, які демонструють любов, приязнь, лояльність до українців, української культури або України:

Український поет, перекладач, науковець, політичний діяч, доктор філософії, письменник друкована спадщина якого нароховує більше 50 томів, номінант Нобелівської премії з літератури, співзасновник та перший голова Русько-української радикальної партії:

На світлині зображена:

Українська оперна співачка в ролі Чіо-Чіо-Сан, яка зображена на світлині: