Тести з курсу «Зовнішня політика України»

Пропонуємо Вам виконати завдання з вибором одного правильного варіанта з чотирьох запропонованих. Розв’язання тестів та аналіз отриманих результатів дозволить виявити прогалини у знаннях, систематизувати й узагальнити інформацію. Комплекс тестів корисний для самоаналізу, стимуляції саморозвитку та послідовного засвоєння матеріалу. Читати далі

Семінари з курсу «Зовнішня політика України»

Кожна семінарська тема містить:
― питання, які мають бути обговорені за участі студентів на практичному занятті;
― мету та завдання до семінару, з огляду на які викладач чітко дотримуватиметься теми заняття, а студенти – орієнтуватимуться в навчальному матеріалі;
― методичні вказівки до семінарських тем, які допоможуть студентам підготуватися до практичних занять. Читати далі

Перелік тем для виконання індивідуальних завдань з курсу «Зовнішня політика України»

Перелік тем, виконання яких потребує від студента не тільки пошуку фактів у підручниках, але й їхнього аналітичного опрацювання, творчого підходу до написання невеликої творчої індивідуальної роботи, що дозволить її виконавцю орієнтуватися у зовнішньополітичних подіях України, визначати їх передумови, особливості, причини та наслідки. Читати далі

Тема 12. Історія та культура українських земель наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Прослухавши лекцію та опрацювавши матеріал відповідних параграфів шкільного підручника з історії вступники повинні розібратися у особливостях розвитку українських земель кінця ХVІІ ст. – першої половини ХVІІІ ст. Вивчаючи тему рекомендуємо звернути увагу на такі її елементи: основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики гетьманів Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола; діяльність Малоросійської колегії та Міністерського правління (Правління Гетьманського уряду); повстання під проводом С. Палія; зміст основних положень Конституції Пилипа Орлика; розвиток української культури (стан освіти та науки, книгодрукування, архітектура і містобудування, образотворче мистецтво, музика, театр). Рекомендуємо, повторивши матеріали підручника з історії та переглянувши конспект лекції, розв’язати запропоновані тести для перевірки власних знань.

Методичні рекомендації та вимоги до оформлення індивідуальних завдань

Індивідуальне завдання – це студентська наукова робота, мета виконання якої полягає у поглибленні знань студента з окремої важливої проблеми курсу «Зовнішня політика України», формуванні навичок найпростіших форм наукового дослідження в галузі суспільних наук та міжнародних відносин.
Індивідуальне завдання являє собою творче дослідження, виконане у формі аналітичного або реферативного огляду (відповідно до навчального плану дисципліни). Реферат (реферативний огляд) – це стислий виклад сутності проблеми у сфері зовнішньої політики України з відповідними узагальнюючими висновками без критичної оцінки джерел; аналітичний огляд – це виклад проблеми в сфері зовнішньої політики України з критичною аргументованою оцінкою змісту та виявленням тенденції розвитку досліджуваної проблеми, з наявністю обґрунтованих рекомендацій та узагальнюючих висновків. Читати далі

Тема 13. Історія та культура українських земель у другій половині ХVІІІ ст.

Прослухавши лекцію та опрацювавши матеріал відповідних параграфів шкільного підручника з історії вступники повинні розібратися у особливостях розвитку українських земель другої половини ХVІІІ ст. Вивчаючи тему рекомендуємо звернути увагу на такі її елементи: діяльність гетьмана Кирила Розумовського та Другої Малоросійської колегії; процес ліквідації автономного устрою Лівобережного Гетьманату та Слобідської України; особливості розвитку Правобережної України у складі Речі Посполитої; причини розгортання, методи і наслідки гайдамацького та опришківського рухів; територіальні зміни, що відбулися на українських землях у наслідок трьох поділів Речі Посполитої; розвиток української культури (стан освіти та науки, книгодрукування, архітектура і містобудування, образотворче мистецтво, музика, театр). Рекомендуємо, повторивши матеріали підручника з історії та переглянувши конспект лекції, розв’язати запропоновані тести для перевірки власних знань.

Список рекомендованої літератури

Пропонується студентам список фахової літератури з курсу «Зовнішня політика України, опрацювання якої (не всієї звісно ж, а вибірково), надасть можливість опанувати курс, ґрунтовно підготуватися до успішного складання підсумкової атестації. Готуючись до семінарів та лекцій пам’ятайте, що краще обрати та ґрунтовно опрацювати дві – три праці до теми, аніж поверхово проглянути матеріал десятка робіт з цього списку. Читати далі

Тема 14. Історія та культура українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ ст. – у першій половині ХІХ ст.

Прослухавши лекцію та опрацювавши матеріал відповідних параграфів шкільного підручника з історії вступники повинні розібратися у особливостях інтеграції українських земель до Російської імперії, з’ясувати специфіку розвитку підросійської України наприкінці ХVІІІ ст. – у першій половині ХІХ ст. Вивчаючи тему рекомендуємо звернути увагу на такі її елементи: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель; політика Російської імперії щодо українських земель; ознаки занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин на Україні, зміни у житті населення; причини, та наслідки польського повстання 1830 – 1831 рр.; програмні положення, методи діяльності масонів, декабристів і членів Кирило-Мефодіївського товариства; причини та значення національного відродження, розвиток української культури (стан освіти та науки, книгодрукування, архітектура і містобудування, образотворче мистецтво, музика, театр). Рекомендуємо, повторивши матеріали підручника з історії та переглянувши конспект лекції, розв’язати запропоновані тести для перевірки власних знань.

Тема 1. Вступ до дисципліни «Історія України»

Прослухавши першу лекцію з курсу «Історія України» абітурієнти з’ясують роль та місце історії у розвитку людства. Зокрема, під час лекції абітурієнтам варто звернути увагу на такі її аспекти: предмет і завдання «Історії України» як науки, її періодизація; роль археології та спеціальних історичних дисциплін у вивченні історії; основні джерела з історії України. Під час вступної лекції викладач нагадає загальну інформацію про Республіку Україна, яку абітурієнт, як громадянин держави, вже має знати, а саме: діючі органи влади, державна символіка, територіальні межі, історико-етнографічний та адміністративно-територіальний поділ українських земель та ін. Вступникам важливо вміти працювати з контурною картою, зокрема знати місце розташування регіонів, оскільки вони будуть згадуватися упродовж курсу в різних лекційних темах. Зокрема це такі історико-етнографічні регіони та історико-географічні області: Галичина, Волинь, Поділля, Полісся, Північна Буковина, Південна Бессарабія, Слобідська Україна (Слобожанщина), Холмщина (Забужжя), Посяння (Надсяння, Сяноччина), Підляшшя (Підлісся), Прящівщина (Прятівщина), Покуття, Закарпаття, Крим (Таврида), Донбас, Брацлавщина, Середнє Подніпров’я, Нижнє Подніпров’я, Наддніпрянська Україна, Сіверщина, Стародубщина, Мармарощина (Марамарощина), Північне Приазов’я, Північне Причорномор’я (Надчорномор’я), Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Донщина, Кубанщина. Рекомендуємо, повторивши лекційні матеріали, розв’язати запропоновані тести для перевірки знань.

Тема 15. Історія та культура українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ ст. – у першій половині ХІХ ст.

Прослухавши лекцію та опрацювавши матеріал відповідних параграфів шкільного підручника з історії вступники повинні з’ясувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку Західної України кінця ХVІІІ ст. – першої половини ХІХ ст. Вивчаючи тему рекомендуємо звернути увагу на такі її елементи: адміністративно-територіальний устрій, соціальний та національний склад західноукраїнських земель; особливості економічного та суспільно-політичного життя підавстрійської України; причини та прояви антикріпосницького руху на Галичині, Буковині, Закарпатті; причини та значення національного відродження, розвиток української культури (стан освіти та науки, книгодрукування, архітектура і містобудування, образотворче мистецтво, музика, театр); перебіг українського національного руху під час революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії. Рекомендуємо, повторивши матеріали підручника з історії та переглянувши конспект лекції, розв’язати запропоновані тести для перевірки власних знань.